обрамувати
Обрамо́вувати, -вую, -єш
сов. в. обрамува́ти, -му́ю, -єш, гл. = облямовувати, облямувати. Кептар обрамований. Шух. І. 122.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамувати — обрамува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обрамувати — див. обрамовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрамувати — ОБРАМУВА́ТИ див. обрамо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- обрамувати — ОБРАМУВА́ТИ див. обрамо́вувати. Словник української мови у 20 томах