1. Словник української мови Грінченка

обріка

Обріка, -ки

ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обріка — ОБРІ́КА див. обрі́к². Словник української мови у 20 томах