обріка

ОБРІ́КА див. обрі́к².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обріка — Обріка, -ки ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у. Словник української мови Грінченка