обсідати

Обсіда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл.

1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ.

2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсідати — обсіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсідати — Сідати за; оточувати; (- чиряки) висипати; (- біди) сипатися; (- ворогів) нападати, НАПОСІДАТИСЯ; (- настрій) ОВОЛОДІВАТИ; док. ОБСІСТИ, опрягтй. Словник синонімів Караванського
  3. обсідати — див. оточувати; сидіти Словник синонімів Вусика
  4. обсідати — -ає, недок., обсісти, -сяде, док., перех. 1》 Сідати навколо кого-, чого-небудь. || Тісно оточувати з усіх боків. 2》 Сідаючи, займати весь простір, усю поверхню чого-небудь. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обсідати — ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док. 1. кого, що. Сідати навколо кого-, чого-небудь. Велика сім'я мовчки .. обсідає стіл з усіх боків (І. Микитенко); Олеся .. Словник української мови у 20 томах
  6. обсідати — думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. Фразеологічний словник української мови
  7. обсідати — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. обсідати — ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док., перех. 1. Сідати навколо кого-, чого-небудь. Велика сім’я мовчки… обсідає стіл з усіх боків (Мик., II, 1957, 80); Олеся.. Словник української мови в 11 томах