1. Словник української мови Грінченка

обсікти

Обсіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл.

1) Обсѣкать, обсѣчь.

2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсікти — обсі́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсікти — див. обсікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсікти — ОБСІ́КТИ див. обсіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обсікти — ОБСІ́КТИ див. обсіка́ти. Словник української мови в 11 томах