1. Словник української мови Грінченка

обурити

Обурити, -ся

см. обурювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обурити — обу́рити 1 дієслово доконаного виду ви́кликати почуття гніву обу́рити 2 дієслово доконаного виду обвалити Орфографічний словник української мови
  2. обурити — I див. обурювати I. II див. обурювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обурити — ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати². Словник української мови у 20 томах
  4. обурити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обурити — ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати². Словник української мови в 11 томах