обурити
обу́рити
I див. обурювати I.
II див. обурювати II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обурити — обу́рити 1 дієслово доконаного виду ви́кликати почуття гніву обу́рити 2 дієслово доконаного виду обвалити Орфографічний словник української мови
- обурити — ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати². Словник української мови у 20 томах
- обурити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- обурити — ОБУ́РИТИ¹ див. обу́рювати¹. ОБУ́РИТИ² див. обу́рювати². Словник української мови в 11 томах
- обурити — Обурити, -ся см. обурювати, -ся. Словник української мови Грінченка