1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обуритися

обу́ритися

I див. обурюватися I.

II див. обурюватися II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуритися — обу́ритися 1 дієслово доконаного виду розгніватися обу́ритися 2 дієслово доконаного виду обвалитися Орфографічний словник української мови
  2. обуритися — [оубуриетиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. -урс'а, -уртеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. обуритися — ОБУ́РИТИСЯ¹ див. обу́рюватися¹. ОБУ́РИТИСЯ² див. обу́рюватися². Словник української мови у 20 томах
  4. обуритися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. обуритися — ОБУ́РИТИСЯ¹ див. обу́рюватися¹. ОБУ́РИТИСЯ² див. обу́рюватися². Словник української мови в 11 томах
  6. обуритися — Обурюватися, -рююся, -єшся сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать. Словник української мови Грінченка