обути

Обути, -ся

см. обувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обути — обу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обути — див. обувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обути — ОБУ́ТИ див. обува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обути — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий.. Фразеологічний словник української мови
  5. обути — Обу́ти, обу́ю, обу́єш що; обу́тися, обу́юся, обу́єшся в що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обути — ОБУ́ТИ див. обува́ти. Словник української мови в 11 томах