обути
ОБУ́ТИ див. обува́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обути — обу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обути — див. обувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обути — ОБУ́ТИ див. обува́ти. Словник української мови у 20 томах
- обути — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий.. Фразеологічний словник української мови
- обути — Обу́ти, обу́ю, обу́єш що; обу́тися, обу́юся, обу́єшся в що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обути — Обути, -ся см. обувати, -ся. Словник української мови Грінченка