обібрати

Обібрати, -ся

см. оббірати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обібрати — обібра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обібрати — [об'ібратие] об:еиру, об:еиреш, об:еиреимо, об:еиреите; нак. об:еири, об:еир'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обібрати — див. оббирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обібрати — ОБІБРА́ТИ див. оббира́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обібрати — ВИБИРА́ТИ кого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов'язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИ заст. — Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Словник синонімів української мови
  6. обібрати — Обібра́ти, див. оббіра́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обібрати — ОБІБРА́ТИ див. оббира́ти. Словник української мови в 11 томах