1. Словник української мови Грінченка

обілляти

Обілля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обілляти — обілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обілляти — див. обливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обілляти — ОБІЛЛЯ́ТИ див. облива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обілляти — як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Фразеологічний словник української мови
  5. обілляти — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. обілляти — Обілля́ти, -лля́ю, -лля́єш; обли́ти, обіллю́, обі́ллє́ш, обі́ллє́ чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обілляти — ОБІЛЛЯ́ТИ див. обли́вати. Словник української мови в 11 томах