1. Фразеологічний словник української мови

обілляти

як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін). немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обілляти — обілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обілляти — див. обливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обілляти — ОБІЛЛЯ́ТИ див. облива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обілляти — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обілляти — Обілля́ти, -лля́ю, -лля́єш; обли́ти, обіллю́, обі́ллє́ш, обі́ллє́ чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обілляти — ОБІЛЛЯ́ТИ див. обли́вати. Словник української мови в 11 томах
  7. обілляти — Обілля́ти, -ля́ю, -єш гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60. Словник української мови Грінченка