обірка
Обірка, -ки
ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обірка — -и, ж., діал. Мотузка, просилена у крайні петлі нижнього краю рибальської сіті. Великий тлумачний словник сучасної мови