обірка
обі́рка
-и, ж., діал.
Мотузка, просилена у крайні петлі нижнього краю рибальської сіті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обірка — Обірка, -ки ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г. Словник української мови Грінченка