обірок

Обірок, -рку

м. Бракъ, что-нибудь негодное.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обірок — -рку, ч., заст. Брак, щось непридатне. Великий тлумачний словник сучасної мови