обірок

обі́рок

-рку, ч., заст.

Брак, щось непридатне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обірок — Обірок, -рку м. Бракъ, что-нибудь негодное. Словник української мови Грінченка