огнистий

Огни́стий, -а, -е

1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. І. 158.

1) = огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огнистий — огни́стий прикметник вогнистий розм. Орфографічний словник української мови
  2. огнистий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. огнистий — див. вогнистий. Великий тлумачний словник сучасної мови