1. Словник української мови Грінченка

огняний

Огня́ний, -а, -е

= огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огняний — огня́ни́й прикметник вогняний розм. Орфографічний словник української мови
  2. огняний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. огняний — див. вогняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огняний — ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Словник синонімів української мови
  5. огняний — Огняни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)