1. Словник української мови Грінченка

оголошувати

Оголошувати, -шую, -єш

сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл.

1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.

2) Опубликовывать, опубликовать.

3) Избирать, избрать голосованіемъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оголошувати — (доводити щось до відома кого-небудь) проголошувати, р. об'явити. Словник синонімів Полюги
  2. оголошувати — оголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. оголошувати — Оповіщати, розголошувати; (вирок) доводити до відома, повідомляти, оприлюднювати, зачитувати; (ким) проголошувати, нарікати, обрікати, називати, ур. окликати, оглашати; (догану) виносити, висловлювати, (подяку) ще складати. Словник синонімів Караванського
  4. оголошувати — І заст. оглашати Здійснювати обряд оголошення Словник церковно-обрядової термінології
  5. оголошувати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  6. оголошувати — -ую, -уєш, недок., оголосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Розкривати, робити відомим що-небудь; розголошувати щось. 2》 Публічно повідомляти, заявляти про що-небудь; доводити щось до відома багатьох, усіх; об'являти. || ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. оголошувати — ОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. що. Робити відомим що-небудь; розголошувати, розкривати щось. – Подальший шлях мій і моїх військ оголошувати не стану, – урочисто диктував генерал (О. Словник української мови у 20 томах
  8. оголошувати — ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти. Словник синонімів української мови
  9. оголошувати — Оголо́шувати, -ло́шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. оголошувати — ОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Розкривати, робити відомим що-небудь; розголошувати щось. — Подальший шлях мій і моїх військ оголошувати не стану, — урочисто диктував генерал (Гончар, II, 1959, 274)... Словник української мови в 11 томах