одвірочок
Одвірок, -рка
м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. н. п. ум. одвірочок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одвірочок — одві́рочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- одвірочок — -чка, ч. Зменш. до одвірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одвірочок — ОДВІ́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до одві́рок. Упершись ногою в одвірочок, я з силою рву двері.., і вони з тріском розчиняються (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- одвірочок — ОДВІ́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до одві́рок. Упершись ногою в одвірочок, я з силою рву двері.., і вони з тріском розчиняються (Кол., На фронті.., 1959, 184). Словник української мови в 11 томах