одвірник

Одвірник, -ка

м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одвірник — Одві́рник: — сторож, вартовий [32] Словник з творів Івана Франка
  2. одвірник — ОДВІ́РНИК, а, ч., діал. Сторож, двірник. Коли б вовки .. заскиглили під ворітьми у тебе, То лічило й тоді б тобі сказати: Одвірнику, мій добрий, відчини їм (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах