1. Словник української мови у 20 томах

одвірник

ОДВІ́РНИК, а, ч., діал.

Сторож, двірник.

Коли б вовки .. заскиглили під ворітьми у тебе, То лічило й тоді б тобі сказати: Одвірнику, мій добрий, відчини їм (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одвірник — Одві́рник: — сторож, вартовий [32] Словник з творів Івана Франка
  2. одвірник — Одвірник, -ка м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93. Словник української мови Грінченка