одиноцтво

Одиноцтво, -ва

с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиноцтво — одино́цтво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. одиноцтво — -а, с., рідко. Те саме, що самотність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одиноцтво — Самітність, самота, самотина Словник чужослів Павло Штепа
  4. одиноцтво — ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  5. одиноцтво — ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (Граб., І, 1959, 363). Словник української мови в 11 томах