однако

Значення в інших словниках

1. однако — одна́ко прислівник однаково незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
2. однако — присл., діал. Однаково. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однако — Проте, прецінь, одначе, див. всеж, усетаки, єднак Словник чужослів Павло Штепа
4. однако — ОДНА́КО, присл., діал. Однаково. Але громада їх [поетів] однако поважає: Того ні сном не зна, другого не читає! (П. Гулак-Артемовський); Усі ми однако на волі жили! Усі ми однако за волю лягли, Усі ми і встанем, та Бог його знає, Коли-то те буде (Т. Словник української мови у 20 томах
5. однако — ОДНА́КОВО присл., НА́РІ́ВНІ, НА́РІ́ВНО, НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм., ОДНА́КО діал., ЗАРІ́ВНО діал. Я знайшов мого Адаменка на фронті, він командував красивим полком, і в його полку не було однаково зодягнених бійців (Ю. Словник синонімів української мови
6. однако — ОДНА́КО, присл., діал. Однаково. Але громада її однако поважає: Того ні сном не зна, другого не читає! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 65); Тут пана немає. Усі ми однако на волі жили!... Словник української мови в 11 томах