1. Словник української мови Грінченка

однаковий

Єднаків, -кова, -ве и однаковий, -а, -е

= однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар.

1) = однаково.

2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.

1) = однаково.

2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.

---------------

Однаковий, -а, -е

Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Ном. № 9221. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками. Чуб. І. 221.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однаковий — одна́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однаковий — Такий самий, однакий, ідентичний, о. з одного тіста, с. однаковісінький; такий, як завжди; (обсягом) рівний. Словник синонімів Караванського
  3. однаковий — див. схожий Словник синонімів Вусика
  4. однаковий — -а, -е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. || Який ніяк не змінився; такий, як завжди. || Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т. ін. Однакова ціна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однаковий — ОДНА́КОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби – однакові Сини перед Богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Т. Шевченко); Не всім однакова судилась в світі доля (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. однаковий — ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙ розм., ОДИ́Н перев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.; ОДНОСТА́ЙНИЙ діал. (скрізь однаковий — про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Словник синонімів української мови
  7. однаковий — Одна́ковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. однаковий — ОДНА́КОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби — однакові Сини перед богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Шевч., І, 1963, 343); Не всім однакова судилась в світі доля (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах