однаковий

ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙ розм., ОДИ́Н перев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.; ОДНОСТА́ЙНИЙ діал. (скрізь однаковий — про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Тичина); Черниш і Сагайда мали рівні звання (О. Гончар); Приїхали козаки, Та всі три однакі (пісня); Діти одного віку; Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на подвірних стінах (О. Маковей). — Пор. тото́жний.

ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм. Так от і в віршах моїх ти всюди побачити можеш Спільних багато значків і висловів навіть тотожних (М. Зеров); Для нього свобода й розхристаність — поняття поки що рівнозначні (О. Гончар); Ніколи не байдужий, я оплакував загублену долю мого народу. Мене лякала його доля, оскільки є дні рабства, рівноцінні сотні літ (О. Довженко); Наші думки збіглися, і висновки були ідентичні (Ю. Яновський); Еквівалентні величини. — Пор. одна́ковий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однаковий — одна́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. однаковий — Такий самий, однакий, ідентичний, о. з одного тіста, с. однаковісінький; такий, як завжди; (обсягом) рівний. Словник синонімів Караванського
  3. однаковий — див. схожий Словник синонімів Вусика
  4. однаковий — -а, -е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. || Який ніяк не змінився; такий, як завжди. || Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т. ін. Однакова ціна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однаковий — ОДНА́КОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби – однакові Сини перед Богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Т. Шевченко); Не всім однакова судилась в світі доля (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. однаковий — Одна́ковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. однаковий — ОДНА́КОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби — однакові Сини перед богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Шевч., І, 1963, 343); Не всім однакова судилась в світі доля (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. однаковий — Єднаків, -кова, -ве и однаковий, -а, -е = однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар. 1) = однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять.... Словник української мови Грінченка