однаково

БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).

ОДНА́КОВО присл., НА́РІ́ВНІ, НА́РІ́ВНО, НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм., ОДНА́КО діал., ЗАРІ́ВНО діал. Я знайшов мого Адаменка на фронті, він командував красивим полком, і в його полку не було однаково зодягнених бійців (Ю. Яновський); Ліда була рада, що йде нарівні з іншими (О. Донченко); Про любов і розлуку нарівно Просить серце солдата в бою (А. Малишко); Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (О. Добровольський); Орудує вилами (Настя) незгірш парубка (І. Цюпа); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів'я); — Його можна зарівно вивчити і на ремісника, і на імама, — подумав Регель... — Він ще дитина (О. Іваненко).