однаково

1. присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь (М.Коцюбинський); Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І.Нечуй-Левицький). 2. у знач. присудка. Байдуже, дарма. І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: – Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. – Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені (Т.Шевченко). 3. присл. Все одно, все-таки. На землі була вже ніч, але однаково, виходячи з катакомб, першої хвилини треба було замружуватись (Ю.Смолич).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однаково — одна́ково прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однаково — (так само, подібним чином) на один аршин; однією міркою [міряти]; на один копил (лад). – Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? – запитує хтось із бійців, – У нас ширша, у них вужча. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин?... Словник фразеологічних синонімів
  3. однаково — пр., все одно, однак, так чи так <�інак>, с. однаковісінько; д. однако, зарівно; ПР. СЛ. байдуже. Словник синонімів Караванського
  4. однаково — 1》 Присл. до однаковий. || у знач. присудк. сл. Байдуже, дарма. 2》 присл. Все одно, все-таки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однаково — ОДНА́КОВО. 1. Присл. до одна́ковий. Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І. Нечуй-Левицький); В чинбарському ремеслі, де все робиться на око і нюх, пофортунило Супруну: йому однаково добряче вдавалися білі і чорні юхти (М. Словник української мови у 20 томах
  6. однаково — БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. однаково — ОДНА́КОВО. 1. Присл. до одна́ковий. Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (Н.-Лев., II, 1956, 387); В чинбарському ремеслі, де все робиться на око і нюх, пофортунило Супруну... Словник української мови в 11 томах
  8. однаково — Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб. Словник української мови Грінченка