однаково

(так само, подібним чином) на один аршин; однією міркою [міряти]; на один копил (лад).

Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії?запитує хтось із бійців, – У нас ширша, у них вужча. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин? (Гончар, 1, 1954, с. 188); І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (Сартаков, Повільний гавот, 1975, с. 64); А Іван Падафа на ходу лайнув художника за те, що той носи всіх новаторів на один копил править (Рудь, Гомін до схід сонця, 1959, с. 102); В Січі… довкола великого майдану розташувалися курені, побудовані всі на один копил (Панч, Гомоніла Україна, 1954, с. 226); Наші літературні редактори… іноді надмірно захоплюються «причісуванням» мови на один лад (Рильський, 3, 1956, с. 73).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однаково — одна́ково прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однаково — 1. присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь (М.Коцюбинський); Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І.Нечуй-Левицький). 2. у знач. Літературне слововживання
  3. однаково — пр., все одно, однак, так чи так <�інак>, с. однаковісінько; д. однако, зарівно; ПР. СЛ. байдуже. Словник синонімів Караванського
  4. однаково — 1》 Присл. до однаковий. || у знач. присудк. сл. Байдуже, дарма. 2》 присл. Все одно, все-таки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однаково — ОДНА́КОВО. 1. Присл. до одна́ковий. Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І. Нечуй-Левицький); В чинбарському ремеслі, де все робиться на око і нюх, пофортунило Супруну: йому однаково добряче вдавалися білі і чорні юхти (М. Словник української мови у 20 томах
  6. однаково — БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. однаково — ОДНА́КОВО. 1. Присл. до одна́ковий. Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (Н.-Лев., II, 1956, 387); В чинбарському ремеслі, де все робиться на око і нюх, пофортунило Супруну... Словник української мови в 11 томах
  8. однаково — Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб. Словник української мови Грінченка