одначе

ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Рильський); Карпо.. покарабкався з яру. Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний); Незважаючи на обстріл, колона.. рухається далі. Одначе, що то за тривога знялася попереду? (О. Гончар); Ну що ж, сьогодні я вже не засну, Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Л. Дмитерко); Все-таки ліз (Хома) наперед, щоб видніше було, що робитиметься на рундуку (Григорій Тютюнник); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка.. А втім, усі вони добрі (М. Стельмах); — Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму, та пак і топлива нема доброго... (Грицько Григоренко); Хоч я упаду по шию в воду, що ж я маю діяти, Хоч я і згину, прецінь поплину з милим ся повидати (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одначе — одна́че 1 сполучник незмінювана словникова одиниця одна́че 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. одначе — спол., розм. 1》 Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, однак. || Уживається при протиставленні головного речення підрядному допустовому. 2》 у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одначе — ОДНА́ЧЕ, спол., розм. 1. Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, однак. [Маруся:] Ти мене жалієш? Ти так багата щастям, що й мені хочеш частину його уділити? Дурна, дурна!.. Словник української мови у 20 томах
  4. одначе — Одна́че, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. одначе — ОДНА́ЧЕ, спол., розм. 1. Уживається для вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, однак. [Маруся:] Ти мене жалієш? Ти так багата щастям, що й мені хочеш частину його уділити? Дурна, дурна!.. Словник української мови в 11 томах
  6. одначе — Одначе нар. = однако. Одначе ми не втечемо і тебе не ввеземо. АД. І. 114. Та вже, каже чмелик, чи винесу, чи не винесу, одначе вам пропадать. Рудч. Ск. І. 118. Словник української мови Грінченка