одненький

Одне́нький, -а, -е

ум. отъ один.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одненький — одне́нький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. одненький — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. одненький — -а, -е, розм. Лише, виключно один. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одненький — ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише один. – Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є .. Хоча б одненьке тільки (Грицько Григоренко); – Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є? От нехай біля дороги баштан ростиме, ми й попросимо скибочку одненьку (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. одненький — ОДНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Лише, виключно один. — Як же таки дівчині та за вдовця [вдівця] йти? .. та ще, мо, діти є.. Хоча б одненьке тільки (Григ., Вибр., 1959, 37); — Ач, яка хитра, кавуна їй хочеться. А баштан у тебе є?... Словник української мови в 11 томах