одноманітний

Значення в інших словниках

1. одноманітний — одномані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. одноманітний — Не різноманітний, монотонний, з. одностайний; (звук) однотонний, однозвучний, (кольорит) однобарвий; (побут) нудний, нецікавий, рутинний, сірий. Словник синонімів Караванського
3. одноманітний — див. буденний Словник синонімів Вусика
4. одноманітний — -а, -е. Постійно однаковий, такий самий. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. одноманітний — ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги – все те наводило непереможну сонноту (І. Нечуй-Левицький); Одноманітна робота навела задуму на неї (Н. Словник української мови у 20 томах
6. одноманітний — ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Словник синонімів української мови
7. одноманітний — Одномані́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. одноманітний — ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Н.-Лев., І, 1956, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах