1. Словник української мови у 20 томах

одноманітний

ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е.

Весь час однаковий, такий самий.

Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги – все те наводило непереможну сонноту (І. Нечуй-Левицький);

Одноманітна робота навела задуму на неї (Н. Кобринська);

Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноманітний — одномані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одноманітний — Не різноманітний, монотонний, з. одностайний; (звук) однотонний, однозвучний, (кольорит) однобарвий; (побут) нудний, нецікавий, рутинний, сірий. Словник синонімів Караванського
  3. одноманітний — див. буденний Словник синонімів Вусика
  4. одноманітний — -а, -е. Постійно однаковий, такий самий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одноманітний — ОДНОМАНІ́ТНИЙ (позбавлений різноманітності, змін, весь час однаковий), МОНОТО́ННИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Словник синонімів української мови
  6. одноманітний — Одномані́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. одноманітний — ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Н.-Лев., І, 1956, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. одноманітний — Одноманітний, -а, -е Однообразный. Кременч. у. Словник української мови Грінченка