1. Словник української мови Грінченка

одружити

Одружити, -ся

см. одружувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одружити — (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою) поєднати, розм. (до когось) пристроїти, (чоловіка) оженити// (жінку) видати заміж. Словник синонімів Полюги
  2. одружити — одружи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. одружити — див. одружувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одружити — ОДРУЖИ́ТИ див. одру́жувати. Словник української мови у 20 томах
  5. одружити — ЗАРУЧА́ТИ (оголошувати кого-небудь нареченою і нареченим), ОБРУЧА́ТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. (справляти заручини); ЄДНА́ТИ заст. (домовлятися з кимось про одруження дітей і взагалі кого-небудь). — Док.: заручи́ти, обручи́ти, змо́вити, поєдна́ти. Словник синонімів української мови
  6. одружити — ОДРУЖИ́ТИ див. одру́жувати. Словник української мови в 11 томах