одягання

Одяга́ння, -ня

с. Одѣваніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одягання — одяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. одягання — -я, с. Дія за знач. одягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одягання — ОДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. одяга́ти. По кутках [кімнати] чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Ю. Смолич); Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одягання рятувального костюма (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. одягання — Одяга́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. одягання — ОДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. одяга́ти. По кутках [кімнати] чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Смолич, І, 1958, 62); Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одягання рятувального костюма (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 39). Словник української мови в 11 томах