одягання
ОДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. одяга́ти.
По кутках [кімнати] чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Смолич, І, 1958, 62);
Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одягання рятувального костюма (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одягання — одяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- одягання — -я, с. Дія за знач. одягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одягання — ОДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. одяга́ти. По кутках [кімнати] чимало різноманітних пристосувань для одягання й роздягання (Ю. Смолич); Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одягання рятувального костюма (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- одягання — Одяга́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одягання — Одяга́ння, -ня с. Одѣваніе. Словник української мови Грінченка