одівати
Одіва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. одіти, -діну, -неш, гл.
2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одівати — одіва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- одівати — -аю, -аєш, недок. одіти, -іну, -інеш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що одягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одівати — Одягати, одягти, одягнути, поодягати, зодягати, зодягти, зодягнути, позодягати, надягати, надягти, надягнути, понадягати, удягати, удягти, удягнути, повдягати Словник чужослів Павло Штепа
- одівати — ОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., що, розм., рідко. Те саме, що одяга́ти. Вдень дуже тепло, і ми всі вбираємось по-літньому, а ввечері, хто гуляє, то вже одіває осіннє (Леся Українка); – Що це за спеціальні обставини... Словник української мови у 20 томах
- одівати — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови
- одівати — ОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що одяга́ти. Вдень дуже тепло, і ми всі вбираємось по-літньому, а ввечері, хто гуляє, то вже одіває осіннє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах