1. Словник української мови Грінченка

окладати

Оклада́ти, -даю, -єш

гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс.

2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окладати — оклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окладати — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. окладати — -аю, -аєш, недок., перех. Те саме, що обкладати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окладати — ОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, чим. Те саме, що обклада́ти 4. Козак бере [лінивця] за чуприну, давай його окладати гарапником, – а все наказував не лежати, а іти на роботу (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  5. окладати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. окладати — ОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Те саме, що обклада́ти 4. Козак бере [лінивця] за чуприну, давай його окладати гарапником, — а все наказував не лежати, а іти на роботу (Україна.., І, 1960, 232). Словник української мови в 11 томах