окладати

оклада́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окладати — див. бити Словник синонімів Вусика
  2. окладати — -аю, -аєш, недок., перех. Те саме, що обкладати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окладати — ОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, чим. Те саме, що обклада́ти 4. Козак бере [лінивця] за чуприну, давай його окладати гарапником, – а все наказував не лежати, а іти на роботу (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  4. окладати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  5. окладати — ОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Те саме, що обклада́ти 4. Козак бере [лінивця] за чуприну, давай його окладати гарапником, — а все наказував не лежати, а іти на роботу (Україна.., І, 1960, 232). Словник української мови в 11 томах
  6. окладати — Оклада́ти, -даю, -єш гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс. 2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173. Словник української мови Грінченка