1. Словник української мови Грінченка

оксамит

Оксамит, -ту

м.

1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч.

2) раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112.

3) — коштовий. раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксамит — оксами́т 1 іменник чоловічого роду тканина оксами́т 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. оксамит — I [оксамит] -ту, м. (на) -т'і (тканина) II [оксамит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў (рослина) Орфоепічний словник української мови
  3. оксамит — I -у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. II -у, ч., бот. Те саме, що орлики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксамит — ОКСАМИ́Т¹, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. – Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Т. Шевченко); Мати вбирала її в оксамит та шовк (І. Словник української мови у 20 томах
  5. оксамит — Тканина з коротким (до 3 мм) ворсом, ґатунок плюшу; використовується переважно на сґукні, меблеву оббивку; походить з Індії. Універсальний словник-енциклопедія
  6. оксамит — I. ОКСАМИ́Т (тканина з густим коротким ворсом із натурального шовку або штучного волокна), БА́РХАТ. Князь виступав з дверей ввесь в золоті, оксамиті та брильянтах (І. Нечуй-Левицький); Синій бархат на кріслах (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  7. оксамит — Окса́ми́т, -ту; -ми́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оксамит — ОКСАМИ́Т¹, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. — Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч., І, 1963, 202); Мати вбирала її в оксамит та шовк (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах