1. Словник української мови в 11 томах

оксамит

ОКСАМИ́Т¹, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.

— Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч., І, 1963, 202);

Мати вбирала її в оксамит та шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 228);

Патефон м’яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 35);

*Образно. Хай ніччю кидають ракети в безодні теплий оксамит, — ми сонце взяли на багнети, — червона помста, тіні — ми (Сос., І, 1957, 306);

*У порівн. Дорога суха, аж курява в’ється, Збоку зелені ниви простяглися, Неначе оксамит, сяють на сонці… (Коцюб., І, 1955, 429).

ОКСАМИ́Т², у, ч., бот. (Аquilеgiа L.). Те саме, що о́рлики.

Оксамит, півники, любисток, Нечоси-панночки цвіли (Укр. поети-романтики.., 1968, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксамит — оксами́т 1 іменник чоловічого роду тканина оксами́т 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. оксамит — I [оксамит] -ту, м. (на) -т'і (тканина) II [оксамит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў (рослина) Орфоепічний словник української мови
  3. оксамит — I -у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. II -у, ч., бот. Те саме, що орлики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксамит — ОКСАМИ́Т¹, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. – Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Т. Шевченко); Мати вбирала її в оксамит та шовк (І. Словник української мови у 20 томах
  5. оксамит — Тканина з коротким (до 3 мм) ворсом, ґатунок плюшу; використовується переважно на сґукні, меблеву оббивку; походить з Індії. Універсальний словник-енциклопедія
  6. оксамит — I. ОКСАМИ́Т (тканина з густим коротким ворсом із натурального шовку або штучного волокна), БА́РХАТ. Князь виступав з дверей ввесь в золоті, оксамиті та брильянтах (І. Нечуй-Левицький); Синій бархат на кріслах (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  7. оксамит — Окса́ми́т, -ту; -ми́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оксамит — Оксамит, -ту м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3) — коштовий. раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138. Словник української мови Грінченка