оків
Оків, око́ву
м. = вакарка. Шух. І. 186.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оків — окову, ч., зах. Загорода для худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови