оків
окі́в
окову, ч., зах.
Загорода для худоби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оків — Оків, око́ву м. = вакарка. Шух. І. 186. Словник української мови Грінченка