1. Словник української мови Грінченка

оленець

Олене́ць, -нця́

м.

1) ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83.

2) = оленок. Вх. Пч. І. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оленець — ОЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до о́лень. Ти, синку, синку, оленців стріляєш, На гуслі граєш (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах