оленець
ОЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш. до о́лень.
Ти, синку, синку, оленців стріляєш, На гуслі граєш (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оленець — Олене́ць, -нця́ м. 1) ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83. 2) = оленок. Вх. Пч. І. 6. Словник української мови Грінченка