1. Словник української мови Грінченка

онука

Онука, -ки

ж.

1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187.

2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. ум. онучка, онучечка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онука — ону́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. онука — див. внука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онука — ОНУ́КА див. вну́ка. Словник української мови у 20 томах
  4. онука — у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній). Фразеологічний словник української мови
  5. онука — ОНУ́КА див. вну́ка. Словник української мови в 11 томах