1. Словник української мови Грінченка

онучатко

Онуча, -чати

с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. ум. онучатко. Г. Барв. 125.

---------------

Онуча, -чі

ж.

1) Онуча, портянка. Чуб. VII. 419. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі. н. п.

2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Вх. Лем. 444. ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо. Грин. III. 430.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онучатко — онуча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. онучатко — див. внук Словник синонімів Вусика
  3. онучатко — див. внучатко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. онучатко — ОНУЧА́ТКО див. внуча́тко. Словник української мови у 20 томах
  5. онучатко — ОНУЧА́ТКО див. внуча́тко. Словник української мови в 11 томах