1. Словник української мови Грінченка

опадати

Опада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл.

1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180.

2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опадати — опада́ти 1 дієслово недоконаного виду падати, опускатися; худнути — розм. опада́ти 2 дієслово недоконаного виду оточувати, охоплювати Орфографічний словник української мови
  2. опадати — (- листя) падати, обсипатися; (- краплі) спадати; (на дно) спускатися, опускатися; (- одяг) обвисати; (- голову) схилятися; (- росу) |о|сідати; (- опух) стухати; (- щоки) западати; (- людей) спадати з тіла, худнути; (духом) ІД. Словник синонімів Караванського
  3. опадати — I -аю, -аєш, недок., опасти, -аду, -адеш, док., перев. 3 ос. 1》 Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.). || Губити листя, пелюстки, плоди і т. ін. (про дерева, квіти і т. ін.). 2》 Падати вниз, додолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опадати — ОПАДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перев. 3 ос. 1. Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. опадати — ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПАДА́ТИ, ОПАДА́ТИ, ПА́ДАТИ (про одяг, волосся, гілки і т. ін.); ВІДВИСА́ТИ (відхилившись від чогось). Словник синонімів української мови
  6. опадати — Опада́ти, -да́ю, -да́єш; опа́сти, опаду́, -де́ш = обпада́ти, обпа́сти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. опадати — ОПАДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перев. 3 ос. 1. Відриваючись, обсипатися, падати з дерев, кущів і т. ін. (про листя, пелюстки, плоди і т. ін.). В кінці греблі шумлять верби, А лист опадає (Чуб. Словник української мови в 11 томах