1. Словник української мови Грінченка

опинитися

Опини́тися, -ню́ся, -нишся

гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Греб. 385. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Полт. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі. Стор. МПр. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опинитися — опини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опинитися — [опиенитиес'а] -н'ус'а, опиниес':а, опиниец':а, опин'ац':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. опинитися — див. опинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опинитися — ОПИНИ́ТИСЯ див. опиня́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. опинитися — опини́тися / опиня́тися на Бо́жій посте́лі. Померти. Помічено, що, коли черговий віконт Горманстон опиняється на Божій постелі, довкруги замку з’являються лиси, аби вшанувати пам’ять того, хто був для них “своїм” поміж людей (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  6. опинитися — ЗАБИРА́ТИСЯ (заходити, заїжджати куди-небудь далеко), ЗАПУСКА́ТИСЯ діал. — Док.: забра́тися, запусти́тися, опини́тися. Три дні блукали хлопці по безвихідних дебрях, по найпущих лісах. Забиралися іноді в таке, що не сподівалися й вилізти (Г. Словник синонімів української мови
  7. опинитися — Опини́тися, -ню́ся, -нишся, -няться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опинитися — ОПИНИ́ТИСЯ див. опиня́тися. Словник української мови в 11 томах